Форум >  Архив "Театр и кино" >  Июль 2003 года >  Василий Симоненко

Василий Симоненко

Ти знаєш, що ти Людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя - єдина, Мука твоя - єдина, Очі твої - одні. Більше тебе не буде... Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди - Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе - Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба - Гляди ж не проспи! Бо ти на землі - Людина, І хочеш того чи ні - Усмішка твоя єдина, Мука твоя - єдина, Очі твої - одні.
уля © (02.07.2003 21:07)

Оцените автора материала.

1 Звезда 2 Звезды 3 Звезды 4 Звезды 5 Звезд 0.00 из 5.
Прямая ссылка


Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніжною і доброю була. І я не чув, як жайвір в небі тане, Кого остерігає з висоти... Прийшла любов непрохана й неждана Ну як мені за нею не піти?
Интуиция © (03.07.2003 11:07)
Прямая ссылка

Ой, девы, красотень то какая!!! Пасиб))))
Orhideja Ivanna © (03.07.2003 13:07)
Прямая ссылка

Орхидея, а ведь сидит в тебе какой-то малоросский корень!! чмок те агромадный!! :))
уля © (03.07.2003 15:07)
Прямая ссылка

Канешь, я ж на четверть кубанская казачка!!! и тебе чмок!!!
Orhideja Ivanna © (03.07.2003 18:07)
Прямая ссылка

я просто щас заплачу!!! :))))
уля готовится ехать домой © (03.07.2003 15:07)
Прямая ссылка

Лебеді материнства Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні. Лопотіли крилами і рожевим пір'ям, Лоскотали марево золотим узір'ям. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмільні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені. Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі, Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
уля © (03.07.2003 15:07)
Прямая ссылка

 

Что не так с этим комментарием ?

Оффтопик

Нецензурная брань или оскорбления

Спам или реклама

Ссылка на другой ресурс

Дубликат

Другое (укажите ниже)

OK
Информация о комментарии отправлена модератору